Кожному своє місце
Газони бувають партерні, звичайні, лугові, мавританські, а також спеціального призначення. Зрозуміло, що кожен вимагає особливої агротехніки вирощування та догляду.
Партерні газони влаштовують у парадних місцях: перед фасадом будинку, вздовж головної алеї, у декоративному куточку саду. Такі газони дуже вибагливі: у тінистих, надто зволожених місцях партерний газон рости не буде. Засівають його багаторічними травами, які здатні створювати однорідний густий покрив. Він не повинен бути вищим чи нижчим 3 см, Інакше трава буде випадати, а газон лисіти. Такий газон вимагає регулярного підживлення спеціальними добривами, щоденного (І) поливу та регулярного скошування.
Звичайні газони створюються у менш відповідальних місцях, але це не значить, що вони поступаються красою Іншим видам газонів. Їхнє місце — на відкритих (як сонячних, так і тінистих) ділянках саду — там, де потрібна акуратність, але не шик. Звичайний газон увиразнює квітники, декоративні кущі, водойми та альпійські гірки. Від партерного він відрізняється висотою покриву — 5 см, складом травосуміші та менш трудомістким доглядом. Скошують газон кожні десять днів, поливають за необхідності, підживлюють раз на місяць.
Лугові газони — це різнотрав'я, що складається здебільшого з високорослих широколистних трав з додаванням лугових квітів. Висота покриву такого газону може сягати 10 см. Скошують його раз на місяць, поливають за необхідності, підживлюють двічі на рік. Лугові газони добре посіяти під кронами дерев, на великих галявинах та узліссях. На присадибних ділянках луговий газон варто розташувати вздовж зовнішньої сторони паркану чи огорожі замість чагарників та бур'янів або на господарчому подвір'ї.
Мавританський газон декоративніший, ніж луговий. У травосуміш такого газону додають насіння квітів — волошок, маку, маргариток, алісуми, іберісу, льнянки. Вони квітнуть з ранньої весни до початку осені. Зливаючись, вони справляють враження справжнього лугу. Догляд за мавританськими газонами такий же, як і за луговими, але скошують їх лише один раз за сезон — на початку осені, коли насіння лугових квітів встигло вже дозріти і осипатися. В іншому разі асортимент їх буде постійно збіднюватись. Мавританські газони висівають здебільшого у тих місцях, де важко косити, наприклад, біля живих огорож, як фон позаду квітника, довкола стовбурів дерев.
Спортивний газон — абсолютно специфічний. Він характеризується повільним ростом трави та її підвищеною стійкістю до витоптування. Для спортивних газонів розроблені спеціальні травосуміші, які дорого коштують. Крім того, перед засівом потрібно підготувати основу, зокрема закласти дренажну систему та вирівняти поверхню, яка має бути горизонтальною. Зрозуміло, що на присадибних ділянках спортивні газони розміщують на спортивних площадках. Доглядають за ними так само, як І за партерними.
Газонні травосуміші
Для того, щоб отримати хороший газон, велике значення має правильний добір травосуміші. Вона повинна відповідати призначенню та екологічним умовам ділянки.
У наших кліматичних умовах широко розповсюджені такі:
- вівсяниця червона — багаторічний низовий злак. Росте на різних грунтах, витримує нетривале надмірне зволоження, на одному місці може культивуватися до десяти років;
- вівсяниця лугова — багаторічний низовий злак. Вологолюбний, але досить непогано переносить короткочасну посуху. На одному місці може рости до семи років;
- мятлик луговий — багаторічний низовий кореневий невибагливий до вологи та грунтів злак, однак погано розвивається, якщо кислотність підвищена. Добре переносить суворі зими та засуху. На одному місці росте до пятидесяти років;
- райгас пасовищний — багаторічний низовий кущовий злак. Вологолюбний, краще росте на суглинистих грунтах та чорноземах, погано переносить зими. На одному місці може рости до п'яти років;
- райгас однорічний — верховий кущовий злак. Вологолюбний, швидко сходить та росте, однак не стійкий до морозів. Тривалість життя — два роки;
- польовиця біла — багаторічний низовий злак. Краще росте на збагачених грунтах, стійкий до засух та морозних зим. На одному місці культивується до семи років;
- польовиця пагононосна — багаторічний низовий короткокореневий злак з пагонами, що укорінюються. Вологолюбний, але добре переносить І посушливі періоди, стійкий до витоптування;
- костер безостий — багаторічний верховий кореневий злак. Невибагливий до грунтів, але на ділянках з постійним надмірним зволоженням не росте. На одному місці здатен рости до п'ятнадцяти років.
Можна використати й інші трави: тимофіївку лугову, пірей безкореневий, житняк гребінчастий, конюшину білу.
Травосуміші можна створити і самому. Ось деякі рецепти.
Партерні газони
Притінені ділянки: вівсяниця червона — 50%, мятлик луговий — 50%.
Сонячні ділянки: мятлик луговий — 50%, тимофіївка або вівсяниця лугова — 50%.
Звичайні газони
Тінисті ділянки: мятлик луговий — 70%, вівсяниця червона — 30%.
Притінені ділянки: мятлик луговий — 60%, райграс пасовищний — 40%;
або мятлик луговий — 40%, польовиця біла — 30%, райграс пасовищний — 30%.
Сонячні ділянки: вівсяниця лугова — 20%, вівсяниця червона — 20%, райграс посовищний — 20%, мятлик луговий — 20%, польовиця біла — 20%;
або вівсяниця лугова — 40%, мятлик луговий — 30%, польовиця біла — 30%.
Газони спеціального призначення
Притінені ділянки: вівсяниця червона — 30%, райграс пасовищний — 40%, мятлик луговий — 30%.
Сонячні ділянки: райграс посовищний — 40%, вівсяниця лугова — 30%, польовиця біла — 30%.
Самостійно створювати травосуміші можна, але простіше і раціональніше придбати їх у магазинах. Однак треба зважати, що не всі імпортні газонні травосуміші підходять для наших кліматичних умов. Потрібно звертати увагу і на дату збору насіння, яке входить до складу травосуміші. Насіння, що зберігалося більше двох років, краще не висівати.
Правила створення газонів
Створення газону — трудомістка робота, що дорого коштує. Особливу увагу потрібно приділити підготовці основи: саме від її якості залежить якість газону. Почати потрібно з прибирання будівельного сміття з площі, яка відводиться під газон. Ні в якому разі сміття не можна закопувати у землю, навіть глибоко. У тих місцях, де він залишиться, газон буде жовкнути і сохнути, утворюючи нерівні плями, і як результат — пролисини. Землю перекопують на глибину не менше 25 см, старанно вибираючи бур'ян, що залишився (особливо корені пірею, сниті, кропиви).
Далі землю вирівнюють. Влаштовуючи партерний газон, його середину можна трохи припідняти, а края зробити трохи нижчими — тоді вода не буде застоюватися.
Верхній шар грунту за день до посіву добре поливають водою з розрахунку 10 л на 1 кв.м. Безпосередньо перед засівом у грунт додають комплексні мінеральні добрива. Сіють травосуміші у суху безвітряну і не дуже спекотну погоду. Нормою посіву здебільшого є 3 кг на 100 кв.м, але для партерних газонів вона становить до 5 кг. Одну половину травосуміші висівають вздовж, а іншу — впоперек ділянки. Після цього їх занурюють у землю граблями на глибину 2-5 см залежно від погоди, грунту та його вологості.
Газон треба поливати щодня, інакше трава зійде неодночасно. До речі, поливати його треба методом дощування, а не з шлангу.
Але як бути, якщо ви не маєте можливості поливати газон щоденно, а приїжджаєте на свою ділянку лише в суботу та неділю? Висівайте газон у другій половині літа, коли спадає спека, а ймовірність дощів досить висока. Намагайтесь максимально знищити бур'яни перед посівом трави (наприклад, за допомогою "Раундапа"). Одразу ж газон треба добре полити. У ті дні, коли ви приїдете на ділянку, щодня щедро поливайте його. Після того, як ви скосите газон вперше, підсійте його там, де трава не зійшла.
Однак і це ще не все. Прийміть як факт: газонів без бур'янів не буває, вони постійно з'являтимуться. Але з цими "шкідниками" доведеться постійно і наполегливо боротися. Простіше за все знищувати однорічні бур'яни, до них належать суріпка, пастуша сумка, лобода, які зникають із покриву в міру скошування газону.
Багаторічні ж бур'яни (і в першу чергу конюшина, кульбаба, пірей) вимагають постійного полоття.
З часом грунт на газоні ущільнюватиметься, в дерені накопичиться шар відмерлих пагонів, тож повітря і волога надходитимуть до коренів дедалі гірше. Щоб уникнути цього, доведеться раз чи два рази на сезон здійснювати аерацію фунту. Дерен на глибину 5-10 см проколюють вилами чи спеціальними аераторами (вони можуть бути і ручні, і механічні). Для цього ж весною і восени газон прочісують граблями, тим самим прибираючи рослинні залишки чи пожовклу траву.
Взимку не можна складати на газон сніг прибраний з доріжок. Також не можна ходити весною по газону, якщо він ще не висох.
І насамкінець хочеться сказати, що справжній англійський газон — це добре доглянутий — вчасно скошений, підживлений І политий — газон будь-якого типу.
За матеріалами: gazon-ua.com
